У Європейського космічного агентства є місія Sentinel 2. Вона складається з двох супутників для дистанційного зондування Землі. На борту у цих супутників є набір камер та спектрометрів. Знімки, отримані в результаті роботи цієї місії, є у відкритому доступі і кожен бажаючий може аналізувати отримані дані. Маючи ці дані ми можемо, наприклад, будувати карти зволоженості поверхні землі.
На основі знімків Sentinel-2A за 12 серпня було складено карту зволоженості золовідвалів Бурштинської ТЕС. Тепер ми можемо оцінити якість зволоження золи.
Як ми бачимо, на золовідвалі №3 практично вся східна частина находиться під водою, а західна зволожена. Але на золовідвалі №1 є незволожені місця.


Також ми можемо отримати дані за 28 червня і побудувати карту. В ті дні пилив золовідвал №3 і цьому є багато доказів, включаючи відео еко-активіста Василя Абраміва, яке ми викладали на сторінку в Facebook. Завдяки знімку, ми можемо перевірити, наскільки зволожений золовідвал. Нажаль той день був доволі хмарний і хмари закрили східну частину і через їх тіні деякі області помилково замальовуються. Але різницю на західній стороні видно відразу.

Зображення з архівної статті недоступне. Оригінальне посилання.
Для того, щоб перевірити вплив золовідвалів на навколишні населені пункти побудуємо взаємозалежність РМ10 від РМ2,5. При нормальних умовах концентрації РМ10 та РМ2,5 находяться в повітрі в пропорції, приблизно, 2:1 відповідно. Якщо ця пропорція змінюється, значить переважає забрудник якогось конкретного типу. Зола находиться в фракції мікро пилу РМ10.

Як ми бачимо, у більшості населених пунктів при низьких концентраціях (до 50 мкг/м3) відношення PM10 до PM2.5 2:1. А при високих концентраціях забруднення частка PM10 зростає, в деяких випадках аж 6:1. Це свідчить про те, що при високих концентраціях забруднення не відбувалось горіння, при якому утворюються меньші тверді частинки PM2.5. Джерелом високих концентрацій PM10 може бути пил з полів, а може бути і зола з незволоженого золовідвалу.

Для того, щоб бути впевненим у джерелі забруднення, побудуємо залежність забруднення від напрямку вітру.
Вона показує середньогодинну концентрацію при певному напрямку вітру. Наприклад, у Демешківцях найбільше забруднення РМ10 у ті години, коли вітер дме на захід і північний захід. Дивимось на карту, щоб зрозуміти, що знаходиться на сході - південному сході, де повинно бути джерело забруднення.

Зображення з архівної статті недоступне. Оригінальне посилання.
Там розташований золовідвал №3. Така ж ситуація з Слобідкою Більшівцівською при східному напрямку вітру зростає забруднення PM10.
Жителі Бурштина і околиць часто кажуть, що викиди від ТЕС ввечері та вночі збільшуються в рази. Ми вирішили перевірити це і побудували такий графік.

На графіку зображені середньогодинні концентрації РМ10. Практично у всіх населених пунктах починаючи з 5 години вечора показники починають рости і досягають піку у 6 годині ранку (у Демешківцях причини збільшення інші). При цьому різниця між мінімумом і максимумом за добу інколи складає більше 30 мкг/м3. Для прикладу у Івано-Франківську максимальна різниця це 25 мкг/м3, на станції, яка знаходиться на атобусній зупинці Ринок - одному з найбільших вузлів громадського транспорту, де вдень найбільше забруднення в місті.

Ще можна подивитись, як концентрації РМ залежать від дня тижня. Якщо залежності з РМ2.5 практично нема. То РМ10 виділяється в суботні дні.


Для розуміння, який рівень концентрації переважає вцілому, ми можем використати такі гістограми. Кожен стовпчик показує к-сть випадків, при яких була така концентрація. В більшості переважають значення меньше 10, для РМ2.5. Але тут треба звернути увагу на кількість випадків за межою, що позначена червоною лінією. Це рекомендована ВОЗ середньодобова концентрація для показника. У Задністрянському було найбільше випадків перевищення серед усіх населених пунктів. Бурштин на другому місці.

